КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВАНТАЖУВАЛЬНО-ДІЄТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ КАМ'ЯНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ - Обстежено 45 хворих на хронічний кам'яний холецистит, які лікувалися методом розвантажувально-дієтичної терапії (РДТ). Акустичні властивості конкрементів досліджували за допомогою ультразвукового обстеження. Встановлено, що для вдосконалення критеріїв відбору хворих на хронічний кам'яний холецистит для проведення курсу РДТ і підвищення ефективності проведеного лікування необхідно враховувати акустичні властивості конкрементів.

КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАЗГРУЗОЧНО-ДИЕТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ КАМЕННЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ - Обследовано 45 больных хроническим каменным холециститом, которые лечились методом разгрузочно-диетической терапии (РДТ). Акустические свойства конкрементов исследовали при помощи ультразвукового исследования. Установлено, что для усовершенствования критериев отбора больных хроническим каменным холециститом для проведения курса РДТ и повышения эффективности проведенного лечения необходимо учитывать акустические особенности конкрементов.

CRITERIA OF APPRECIATION OF THE EFFECTIVENESS OF UNLOADED-DIETETIC THERAPY OF PATIENTS WITH CHOLELITHIAS - 45 patients were observed with cholelithias. They received the course of the unloaded-dietetic therapy. Acoustical qualities of concrements were observed le means of ultrasonic investigation. It was found that for the improvement of criteria of selection of patients with cholelithias during the course of UDT and for the improvement of effectiveness of this kind of treatment, it is necessary to take into consideration acoustical qualities of the concrements.

Ключові слова: холелітіаз, конкременти, акустичні властивості.

Ключевые слова: холелитиаз, конкременты, акустические свойства.

Key words : cholelithias, concrements, acoustical qualities.

Хронічний кам'яний холецистит (ХКХ) належить до обмінних захворювань гепатобіліарної зони і характеризується утворенням жовчних каменів у печінкових жовчних протоках (внутрішньопечінковий холелітіаз), в загальній жовчній протоці (холедохолітіаз) або в жовчному міхурі (холецистолітіаз).

Велика поширеність серед осіб працездатного віку, прогресуюче зростання рівня захворюваності, частіше рецидивуючий перебіг та недостатня ефективність існуючих методів лікування цієї нозології обумовлюють необхідність розробки нових підходів до терапії та профілактики ХКХ. Розроблена медикаментозна терапія даного захворювання дає не завжди бажаний результат і часто викликає різноманітні побічні реакції. Алергізованість хворих нерідко суттєво обмежує можливість використання фармацевтичних середників. Вищенаведене спонукало до пошуку ефективних немедикаментозних методів лікування ХКХ. Саме до такого методу і належить розвантажувально-дієтична терапія (РДТ), яка вже має багаторічний досвід успішного застосування [3].

Мета роботи: розробити критерії відбору хворих на ХКХ для проведення курсу РДТ на грунті вивчення акустичних властивостей конкрементів і використати отримані дані як показники ефективності проведеного лікування.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ Під нашим наглядом пройшли лікування методом РДТ 45 пацієнтів (28 жінок та 17 чоловіків) віком від 32 до 56 років, з діагнозом хронічний кам'яний холецистит. Курс РДТ тривав від 16 до 26 днів згідно методики, розробленої Ю.С. Ніколаєвим з деякими корекціями відновного періоду, що внесені в методику нашою клінікою [4 ].

До недавнього часу традиційними критеріями відбору хворих на ХКХ для проведення курсу РДТ вважались наступні показники: збереження скоротливо-евакуаторної функції жовчного міхура (дебіт жовчі не менше 20 мл через 30 хв. після стандартного жовчогінного сніданку), наявність в просвіті міхура поодиноких (3-5) дрібних (до 5 мм) конкрементів. Даний метод не враховує кількісні та якісні характеристики акустичних властивостей конкрементів.

Критеріями ультразвукової діагностики ХКХ вважаються: ущільнення та потовщення стінок, нерівномірність та деформація контурів міхура, зниження або відсутність рухів міхура при диханні, позитивний ультразвуковий симптом Мерфі, наявність конкрементів в порожнині жовчного міхура [2,6]. Камінь в жовчному міхурі виглядає як щільний утвір, за яким слідує ультразвукова тінь, розміщений, як правило, на задній стінці міхура і зміщується при зміні положення тіла. Найменший розмір конкрементів, які діагностуються при УЗД, 1-2 мм і більшістю авторів розцінюється як пісок. Необхідно відмітити, що розміри камінців при УЗД не відповідають їх справжній величині, так як виглядають вони дещо більшими [1,5]. Проте нас більше цікавили не кількість чи розміри конкрементів, а їх акустичні властивості та тип кальцифікації. Конкременти були розподілені згідно якісної ознаки ехопроникності на два різновиди : 1 - ехопроникні, які утворюють при скануванні на екрані повний зріз конкременту, 2 - ехонепроникні, що утворюють на екрані зображення зріз переднього контуру конкременту – так званий симптом “серпа”.

Виходячи з результатів дослідження ехоінтенсивності, ми поділили конкременти на дві групи: ехонещільні - з ехоінтенсивністю до 25 дБ і ехощільні - з ехоінтенсивністю понад 25 дБ [7]. Грунтуючись на кількісних та якісних характеристиках акустичних властивостей конкрементів, всі обстежені (45) поділялись на чотири групи (табл.1). Згідно даних таблиці 1, першу групу склали 16 хворих з ехопроникними ехонещільними конкрементами, другу – 13 чоловік з ехопроникними ехощільними конкрементами, третю - 10 осіб з ехонепроникними ехонещільними конкрементами, четверту - 6 пацієнтів з ехонепроникними ехощільними конкрементами.

Лікування методом РДТ проводилось за загальноприйнятою схемою. Хворим з дрібними конкрементами до 10 мм в діаметрі одразу призначали жовчогінні чаї та тюбажі 1-2 рази на тиждень з використанням сульфатних та гідрокарбонатних мінеральних вод.

Позитивними результатами РДТ у хворих на ХКХ вважали фрагментацію конкрементів та елімінацію їх з біліарного тракту. Фрагментація, в свою чергу, поділялась на повну (з утворенням дрібних фрагментів до 3 мм в діаметрі), неповну (розмір дрібних конкрементів більше 3 мм, але менше половини початкового розміру конкремента), часткову - розмір найбільшого залишкового фрагмента менший за початковий розмір, але більший за половину його початкового об'єму і неефективну - при відсутності фрагментів у жовчному міхурі.

З таблиці 2 видно, що в першій групі хворих отримано найвищий показник повної фрагментації, відсутні випадки неефективної та часткової фрагментації. У другій групі зареєстровано високий відсоток неповної і часткової фрагментації, є випадки неефективної фрагментації. У третій групі відмічено високий відсоток повної фрагментації, випадків неефективної фрагментації не виявлено. Щодо четвертої групи хворих, то у 75 % обстежених фрагментація зі сторони конкрементів була відсутньою і лише у 25 % спостерігалися випадки часткової фрагментації. Виходячи з вищенаведених результатів видно, що фрагментація конкрементів має виражену залежність від їх акустичних властивостей. Звільнення жовчного міхура і всього біліарного тракту від фрагментів - головний результат дії РДТ. Результати елімінації фрагментів залежать від ряду факторів. Перш за все, вони визначаються типом та ступенем фрагментації конкрементів, а також функцією жовчного міхура.

Для прискорення елімінації фрагментів з жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, попередньо оцінивши за допомогою ультразвукового сканування результати фрагментації, хворим призначали жовчогінні чаї (настій трави арніки гірської, волошки синьої, цмину піскового) по 0,5 склянки 2 рази на день та тюбажі 2 рази на тиждень.

Для проведення курсу РДТ у хворих на калькульозний холецистит необхідно відбирати пацієнтів з конкрементами першого та третього типу (враховуючи високий відсоток повної та часткової фрагментації збоку ехопроникних ехонещільних та ехонепроникних ехонещільних камінців). У випадку діагностування конкрементів другого та четвертого типу, лікування можна проводити за наявності в просвіті міхура поодиноких (3-5) дрібних (до 5 мм) конкрементів з обов'язковим вживанням жовчогінних чаїв двічі на день та тюбажів двічі на тиждень.

Таким чином, розроблені критерії відбору хворих на ХКХ дають змогу прогнозувати результати РДТ і тим самим покращувати результати лікування цього поширеного захворювання. РДТ як ефективний атравматичний загальнобіологічний метод з низькою частотою ускладнень може застосовуватись як у хворих на симптоматичний холецистолітіаз, так і в пацієнтів з латентною формою захворювання, коли конкременти виявлені випадково при диспансерному обстеженні. РДТ при латентній формі ХКХ носить профілактичний характер, попереджуючи розвиток клінічних проявів калькульозного холециститу і його ускладнень.

ВИСНОВКИ 1. Ефективність проведеної РДТ у хворих на ХКН залежить від фрагментації конкрементів. 2. Під впливом РДТ розчинення або фрагментація спостерігаються збоку ехонещільних ехопроникних та ехонепроникних ехонещільних конкрементів. Ехонепроникні ехощільні та ехопроникні ехощільні конкременти підлягають лише частковій фрагментації, в даній групі спостерігається високий відсоток неефективної фрагментації.

1. Бурков С.Г. Изменения желчевыделительной системы (по данным эхографии) у пациентов пожилого и старческого возраста. //Русский мед. журнал.-1996.-Т.4.-№7.-С.418-420
2. Дынник О.Б. Дискинезии желчевыводящих путей и возможности их современной комплексной диагностики : Автореф. дис. кан. мед. наук.-К.,1990.-21с.
3. Кузів П. П. Розвантажувально-дієтична терапія хронічних уражень гастродуоденальної зони // Лікарська справа. Врачебное дело. -1993. - № 1. - С. 61-65.
4. Николаев Ю. С., Нилов Е. И., Черкасов В. Г. Голодание ради здоровья. - М.: Советская Россия, 1988. - 237с.
5. Пулатов Д.И. Ультразвук в терапии желчекаменной болезни //Проблемы гастороэнтерологии.-1992.-№1.-С.73-77.
6. Смирнова Л.Е. Дифференциальная диагностика дискинезий желчных путей и хронического некалькулезного холецистита // Материалы 4-го Всесоюзного съезда гастроэнтерологов.-М.-Л., 1990.- Т2.-С.241-242.
7. Старков Ю.Г. Эффективность литотрипсии в зависимости от акустико-рентгенологической характеристики желчных камней //Хирургия.-1997.-№5.-С.39-45.