Журнал 'В¦сник Наукових Досл¦джень'
Журнал 'Вестник Научных Исследований'
Journal 'Data of Scientific Research'

ДОЗОВАНЕ ЛIКУВАЛЬНЕ ГОЛОДУВАННЯ У ПАЦIЄНТIВ З РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ I ПЕРВИННИМ ОСТЕОАРТРОЗОМ

БАКАЛЮК О.Й, ШВЕД М.I, ГНАТЮК М.С , БIЛОЗЕЦЬКА С. I., ЖУЛКЕВИЧ I. В., ГРЕБЕНИК М. В., ГРИМАЛЮК Н.В

КАФЕДРА ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ТЕРАПIЇ,
ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВО-ДОСЛIДНА ЛАБОРАТОРIЯ ТЕРНОПIЛЬСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМIЇ

В статье представлены данные собственных исследований о механизме действия дозированного лечебного голодания при ревматоидном артрите и первичном остеоартрозе. Показано, что его клиническая эффективность связана с модулирующим влиянием на иммунную реактивность, активацией процессов перекисного окисления липидов с одновременным повышением активности антиоксидантной системы защиты, нормализирующим влиянием на тканевой метаболизм, уменьшением потребности тканей в кислороде, существенным снижением степени выраженности локальных иммуннных реакций и перестройкой уровня функционирования системной гемодинамики и микроциркуляции для реализации вышеуказанных метаболических эффектов.

There has been presented own investigations data concerning a dosed starvation action mechanisms in the rheumatoid arthritis and osteoarthrosis. DS clinical effectiveness has been shown to be due to modulation influence on an immune reactivity, lipid peroxide oxidation processes, activation with the simultaneous increase of the antioxidant protective system activity, a normalizing influence on the tissue metabolism, reduction on the tissue requirement in oxygen and manifestation degree of the local immune reactions as well as the changes in the central hemodynamics functioning, vascular tension and microcirculation for the above mentioned effects realization.

Дозоване лiкувальне голодування (розвантажувально-дi­тична терапiя, РДТ) ­ логiчним продовженням обмежених по калоражу та кiлькiсному складу спецiальних дi­т. Висока ефективнiсть РДТ, як методу саногенетичної терапiї, при нервово-психiчних, шкiрних захворюваннях, бронхiальнiй астмi, ожирiннi, хворобах гепатобiлiарної зони доведена в рядi робiт (Ю. И. Полищук и соавт., 1975; Т. В. Зозуля и соавт., 1986; А. И. Дмитриев, 1987; А. Н. Кокосов, 1992; П. П. Кузiв, 1993).
При цьому лише поодинокi i досить давно виконанi роботи висвiтлюють окремi сторони механiзму дiї РДТ при ревматоїдному артритi (РА) i первинному остеоартрозi (ОА) (Ю. К. Францен и соавт., 1977; Ю. А. Крылов и соавт., 1976, 1978; Т. Л. Дратцева и соавт., 1978; А. Жюгджа и соавт., 1979; L. Trang et al., 1980, 1985).
Проведено вивчення впливу 18 - 21- денних курсiв РДТ на загальну неспецифiчну iмунну реактивнiсть, стан перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) та антиоксидантної системи захисту (АОС), тканинний метаболiзм, метаболiзм хряща у 36 хворих на РА i 45 хворих на ОА рiзного вiку, статi, стадiї процесу та ступеня активностi РА.
Для оцiнки функцiонального стану Т-системи iмунiтету використанi показники Е-РУК, Еакт-РУК. В реакцiї Е-РУК з теофiлiном визначали супресорну (теофiлiнчутливi Е-РУК, ТФЧ Е-РУК) та хелперну (теофiлiнрезистентнi Е-РУК, ТФР Е-РУК) популяцiї лiмфоцитiв. Активнiсть В-системи лiмфоцитiв визначалася в реакцiї ЕАС-РУК, по сироватковому вмiсту iмуноглобулiнiв А, М, G, циркулюючих iмунних комплексiв (ЦIК).
Стан неспецифiчної ефекторної системи iмунного захисту оцiнювали по сироваткових рiвнях лiзоциму, титру комплементу (ТК), С3-компоненту комплементу (С3-КК), показниках реакцiї споживання комплементу (РСК) з мiокардiальним та суглобовим антигенами.
Для оцiнки стану перекисного окислення лiпiдiв (ПОЛ) визначали сироватковий вмiст малонового диальдегiду (МДА) i дi­нових кон'югат (ДК) та здатнiсть тканин до перекисоутворення (ПУ). Стан антиоксидантної системи оцiнювали по сироватковому вмiсту церулоплазмiну (Ц), вiдновленого (HSH) та окисленого (HSSH) глутатiону, токоферолу i ретинолу, аскорбiнової кислоти (АК заг.) та її метаболiтних форм - вiдновленої (АК вiдн.), дегiдроаскорбiнової (ДАК), дикетогулонової (ДКГ), та ступеню блокування супероксиддiсмутази (СОД).
Тканинний метаболiзм дослiджували шляхом вивчення сироваткового вмiсту глюкозо-6-фосфат-дегiдрогенази (Г-6-ФДГ) i визначення величин парцiальної напруги кисню в дiлянцi м'яких тканин уражених суглобiв та iнтактної зони (ткРО2) полярографiчним методом. Сироватковий вмiст глiкозамiноглiканiв (ГАГ) оцiнювали по їх загальному компоненту - уроновiй кислотi.
Всi вищезазначенi обстеження проведенi в першi 2- 3 днi перебування хворого в стацiонарi, повторнi - в кiнцi розвантажувального перiоду (18-21 днi) та перiоду вiдновного харчування (15-20 днi).
В експериментальних дослiдженнях використанi 30 крiлiв, у яких моделювали експериментальний артроз по R. Altman et al. i вивчали вплив харчової депрiвацiї на iмунну реактивнiсть, лiпiдний обмiн, стан ПОЛ i АОС та мiкроциркуляцiю.
Гiстологiчнi зрiзи проглядалися в мiкроскопи з проведенням морфометрiї судин. Iмунофлюоресцентним методом в синовiальнiй оболонцi пiдраховували кiлькiсть клiтин - продуцентiв iмуноглобулiнiв основних класiв (А, М, G).
Кiлькiснi показники результатiв дослiдження обробленi статистично i графiчно з визначенням середньої арифметичної величини (Х) та помилки середньоквадратичного вiдхилення (+m) на персональному комп'ютерi типу .
Розвантажувально- дi­тична терапiя (РДТ) здiйснювалася згiдно методичних рекомендацiй, затверджених в останнi роки (А. Н. Кокосов и соавт., 1986).
Отриманi данi свiдчили, що вплив РДТ на органiзм людини супроводжу­ться сутт­вими змiнами основних параметрiв гомеостазу. Змiни показникiв iмунної реактивностi у обстежених хворих на РА i ДОА наведенi в табл. 1.
Як видно iз таблицi 1, змiни показникiв iмунної реактивностi в розвантажувальному перiодi РДТ в обох групах хворих можна трактувати як iмунодепресiю Т- та В- систем iмунiтету.
Паралельно констатувалося пiдвищення активностi неспецифiчної ефекторної системи iмунного захисту.
Пiдвищення функцiї неспецифiчної ефекторної системи iмунного захисту в процесi РДТ пiдтверджувалося i результатами експериментальних дослiджень на моделi деформуючого артрозу (достовiрне пiдвищення показникiв фагоцитарного числа (ФЧ, з 3,119+0,054 до 3, 410+0,076, Р<0,05, контроль - 4,358+0,132) та проценту фагоцитуючих лейкоцитiв (% ФЛ, з 34,200+0,568 до 36,668+0,325, Р<0,05, контроль - 43,750+1,314).

Таблиця 1

Динамiка показникiв iмунної реактивностi у обстежених хворих на РА i ОА в процесi РДТ

Показник Контроль Вихiднi данi В кiнцi розв. перiоду В кiнцi вiдн. перiоду
Е акт-РУК (%) РА 30, 84 + 0, 92 24, 45 + 1, 54* 18, 61 + 1, 15* 27, 49 + 1, 84
. ОА . 28, 16 + 0, 82 24, 45 + 0, 93* 29, 55 + 0, 63
ТФР Е-РУК (%) РА 32, 24 + 0, 75 37, 91 + 0, 65* 34, 40 + 0, 85 34, 31 + 1, 15
. ОА . 33, 49 + 0, 39* 29, 25 + 0, 64* 32, 61 + 0, 60
ЕАС-РУК (%) РА 22, 16 + 0, 91 32, 90 + 1, 15* 26, 10 + 1, 12* 25, 61 + 0, 83
. ОА . 25, 64 + 0, 75* 22, 50 + 0, 64 22, 05 + 0, 74
ЦIК (од. опт . щ.) РА 9, 48 + 0, 56 23, 61 + 0, 94* 15, 34 + 0, 69* 14, 35 + 0, 52*
. ОА . 12, 68 + 1, 25* 10, 45 + 0, 59 10, 34 + 0, 44
Ig G (г/л) РА 11, 44 + 0, 19 21, 12 + 0, 44* 13, 44 + 0, 35* 12, 81 + 0, 23
. ОА . 14, 01 + 0, 34 13, 10 + 0, 25* 12, 52 + 0, 31
Лiзоцим (мг/л) РА 5, 88 + 0, 84 7, 68 + 0, 41* 7, 25 + 0, 34 6, 09 + 0, 44
. ОА . 6, 01 + 0, 43 6, 29 + 0, 25 6, 10 + 0, 35
C3-КК (ум. од.) РА 3, 52 + 0, 84 2, 38 + 0, 16* 3, 32 + 0, 28 3, 40 + 0, 23
. ОА . 3, 04 + 0, 22 3, 39 + 0, 29 3, 48 + 0, 23
ТК (ум. од.) РА 0, 046 + 0, 003 0, 081 + 0, 004* 0, 051 + 0, 004 0, 053 + 0, 006
. ОА . 0, 056 + 0, 004 0, 048 + 0, 005 0, 048 + 0, 004
РСК з мiок. ант. (%) РА 4, 51 + 0, 12 6, 44 + 0, 52* 4, 84 + 0, 25 4, 70 + 0, 13
. ОА . 7, 42 + 0, 83* 5, 90 + 0, 44 5, 83 + 0, 32

В експериментi отриманi також данi про сутт­ве зниження пiд впливом харчової депрiвацiї i рiвня локальних iмунних реакцiй - достовiрнi змiни кiлькостi клiтин синовiї - продуцентiв Ig класу A (з 21,10+0,68 до 14,12+0,75, Р<0,05, контроль - 13,92+0,45), M (з 80,03+1,89 до 46, 24+1,02, Р<0,05, контроль - 37,20+1,11), G (з 121, 25+3,10 до 76,44+2,06, Р<0,05, контроль - 74,30+1,98). Змiни показникiв iмунної реактивностi в перiодi вiдновного харчування в обох групах хворих були iнтерпретованi як iмуностимуляцiя.
Таким чином, можна говорити про iмуномодулюючу дiю РДТ iз фазнiстю впливу (iмунодепресiя в розвантажувальному перiодi та iмуностимуляцiя в перiодi вiдновного харчування) незалежно вiд форми патологiї суглобiв.
Динамiка показникiв стану ПОЛ i АОС захисту у обстежених хворих на РА i ОА в процесi РДТ наведена в таблицi 2.
Як свiдчать данi таблицi 2, в обох групах хворих у розвантажувальному перiодi РДТ констатована активацiя процесiв ПОЛ.
Враховуючи роль реакцiй ПОЛ у процесах самооновлення тканин, слiд вважати, що їх активацiя ­ детермiнантним моментом при переходi органiзму на ендогенне харчування шляхом аутолiзу власних тканин та структур.
Нашi данi дозволяють стверджувати, що цей процес аутолiзу в першу чергу торкався патологiчно змiнених структур - iмунних комплексiв, продуктiв деградацiї хряща, синовiї, кiстки, про що свiдчило сутт­ве зниження рiвня аутоалергiчних реакцiй.
На вiдмiну вiд активацiї ПОЛ як складової частини патогенезу РА та ОА, змiни рiвня ПОЛ у розвантажувальному перiодi РДТ протiкали на фонi одночасної активацiї системи антиоксидантного захисту.
В перiодi вiдновного харчування в обох групах хворих спостерiгалася чiтка тенденцiя до пониження ступеня вираженостi супероксидних реакцiй при збереженнi або подальшому пiдвищеннi активностi АОС захисту.
У розвантажувальному перiодi РДТ у обстежених хворих з РА констатувалося сутт­ве зниження тк РО2 в дiлянцi м'яких тканин уражених суглобiв (з 60,94+3,40 до 40,12+2,16 мм рт. ст., Р<0,05, контроль - 33,31+3,13 мм рт. ст.), причиною якого було зменшення потреби тканин у киснi. Ведуча роль у цьому процесi належала змiнам ступеня вираженостi iмунозапальної реакцiї, що сприяло покращанню окисно - вiдновних процесiв у тканинах, поскiльки в даному перiодi РДТ одночасно ре­-струвалося пiдвищення сироваткових рiвнiв Г-6-ФДГ (з 4,89+0,28 до 5, 42+0,21 мкмоль/л, Р>0, 05, контроль - 6,31+0,42 мкмоль/л) та вiдновленого глутатiону (з 2,11+0, 26 до 2,42+0,19 мкмоль/л, Р>0,05, контроль - 2, 60+0,14 мкмоль/л).
У хворих на ОА рiвень тк РО2 в розвантажувальному перiодi РДТ сутт­во не змiнювався (недостовiрне пiдвищення з 16,19+3,24 до 19,24+4,10 мм рт. ст.), що, на нашу думку, пов'язане з його низькими вихiдними величинами. Можна допустити, що вiн a priori вiдповiдав рiвню окисно-вiдновних процесiв та стану мiкроциркуляцiї, характерних для розвантажувального перiоду РДТ.
Установленi змiни тканинного метаболiзму, стану ПОЛ i АОС, приводили до покращання метаболiзму хряща в обох групах хворих, про що свiдчила позитивна динамiка сироваткового вмiсту ГАГ (зниження з 0,106+0,003 до 0,085+0,005, Р<0,05 у хворих на РА та з 0,081+0,004 до 0,074+0,003 г/л, Р>0,05 у хворих на ОА, контроль - 0,064+0,003 г/л).

Таблиця 2

Динамiка показникiв стану ПОЛ i АОС захисту у обстежених хворих на РА i ОА в процесi РДТ

Показник Контроль Вихiднi данi В кiнцi розв. перiоду В кiнцi вiдн. перiоду
РА МДА (ммоль/л) 2, 19+0,09 3, 20+0,11* 3, 86+0,08* 2, 39+0, 31
ОА . . 2, 82+0,08* 3, 60+0,28* 2, 29+0, 13
РА ДК (ммоль/л) 17, 05+0, 26 18, 95+0, 16* 21, 16+0, 35* 18, 04+0, 18
ОА . . 18, 44+0, 12* 20, 04+0, 25* 17, 26+0, 18
РА ПУ (ммоль/л) 26, 40+0, 19 33, 14+0, 93* 38, 40+0, 62* 27, 05+0, 62
ОА . . 31, 51+0, 18* 36, 14+0, 41* 26, 30+0, 45
РА Ц (ммоль/л) 2, 82+0, 07 3, 40+0, 18* 4, 21+0, 26* 2, 92+0, 13
ОА . . 3, 64+0, 19* 3, 99+0, 12* 2, 97+0, 26
РА АК заг. (мкмоль/л) 36, 34+1, 27 28, 10+1, 09* 28, 64+0, 52* 33, 01+1, 25
ОА . . 31, 41+1, 13* 32, 10+0, 85 33, 45+1, 15
РА АК вiдн (мкмоль/л) 24, 48+1,98 11, 44+1,66* 16, 34+0, 82* 19, 49+1, 92
ОА . . 16, 14+1, 32* 17, 31+1, 45 24, 52+1, 43
РА HSSH (мкмоль/л) 0, 53+0, 03 0, 84+0, 04* 0, 70+0, 04* 0, 60+0, 08
ОА . . 0, 92+0, 05* 0, 71+0, 03* 0, 68+0, 04
РА СОД (% блок.) 9, 52+0, 14 11, 72+0, 21* 10, 04+0, 25 9, 84+0, 16
ОА . . 16, 69+0, 23* 12, 61+0, 43* 11, 10+0, 21

Вiдновний перiод РДТ у цiлому не змiнював тенденцiї до нормалiзацiї показникiв тканинного метаболiзму та метаболiзму хряща в обох групах обстежених хворих.
Морфометричними дослiдженнями пiдтверджений позитивний вплив харчової депрiвацiї на мiкроциркуляцiю: розширення артерiол з 24,2+0,6 мкм до 27,4+0,5 мкм, у порiвняннi з контролем (28,8+0,4 мкм) - P>0,05), звуження просвiту капiлярiв (з 11,2+0,5 мкм до 8,2+0,4 мкм, контроль - 7,8+0,2 мкм, Р>0,05) та венул (35,4+0,6 мкм до 31,1+0,4 мкм, контроль - 30,3+0, 5 мкм, Р<0,05).
Таким чином, данi наших дослiджень дали можливiсть визначити основнi принциповi закономiрностi дiї РДТ при РА та ОА:
Результати наших дослiджень вказують на можливiсть використання РДТ як одного iз ефективних немедикаментозних методiв, здатних активувати механiзми саногенезу за рахунок одночасного впливу на iмунну реактивнiсть, метаболiзм та гемодинамiку на певних етапах i стадiях розвитку РА i ОА.

1. Дмитриев А. И. Разгрузочно-диетическая терапия больных хроническим энтероколитом: Автореферат дисс. . . . к. м. н. Л., 1987. - 19 с.
2. Дратцева Т. Л., Лузин В. Н., Крылов Ю. А., Романов В. А. Динамика клеточных и гуморальных факторов иммунитета у больных ревматоидным артритом под влиянием разгрузочно-диетической терапии // Сб. : Диагностика и лечение ревматических заболеван
3. Жюгджа А., Стапонкене М., Пяткавичене Р., Браздейкене Л. Возможности применения разгрузочно-диетической терапии в артрологии // Сб. : Актуальные вопросы артрологии и реабилитации больных ревматическими заболеваниями. Тезисы докладов научной
4. Зозуля Т. В., Вознесенская Т. Г., Полищук Ю. И. Разгрузочная диетотерапия в комплексном лечении больных с церебральным ожирением // Врач. дело. - 1986, ї 8. - С. 72-74.
5. Кокосов А. Н., Осинин С. Г. (ред.). - Опыт лечения бронхиальной астмы методом разгрузочно-диетической терапии. Л., 1986. - 134 с.
6. Кокосов А. Н. Дозированное лечебное голодание в лечении и профилактике бронхиальной астмы и других аллергических бронхолегочных заболеваний. - Клиника и лечение болезней органов дыхания. СПБ, 1992. - С. 158-164.
7. Крылов Ю. А., Лузин В. Н. Применение разгрузочно-диетической терапии (РДТ) при ревматоидном артрите, деформирующем остеоартрозе и бронхиальной астме // Сб. : Нейрогуморальная регуляция функций организма в норме и патологии. Ярославль, 1976.
8. Крылов Ю. А., Дормидонтов Е. Н., Хлыстов В. А., Лузин В. Н. Некоторые аспекты применения разгрузочно - диетической терапии (РДТ) при ревматоидном артрите // Сб. : Диагностика и лечение ревматических заболеваний. Ярославль, 1978. - С. 74-78.
9. Кузiв П. П. Розвантажувально- дi­тична терапiя деяких хронiчних захворювань гепатобiлiарної та гастродуоденальної зон. Автореферат дис. . . . д. м. н. К., 1993. - 46 с.
10. Полищук Ю. И., Заиров Г. К. Разгрузочно-диетическая терапия малопрогредиентной шизофрении. Ташкент, 1975. - 181 с.
11. Францен Ю. К., Ходыкин А. В., Коляда Л. В., Брюзгин В. А. О комплексном лечении криворожскими радоновыми минеральными водами и разгрузочно-диетической терапией больных остеохондрозом позвоночника с нервно-психическими расстройствами и сопут
12. Altman R., Dean D., Munitz O. Therapeutic treatment of canine osteoarthritis with glucosaminoglyican polysulfuric acid ester // Arthr. Rheum. - 1989. - V. 32, ї 10. - P. 1300-1307.
13. Trang L., Lovgren O., Horn R. Cyclic nucleotides in rheumatoid arthritis // Agents a. Action. - 1980. - V. 10, ї 6. - P. 566- 569.
14. Trang L., Lovgren O., Bendz R. The effect of fasting on plasma cyclic adenosine-3', 5'-monophosphate in rheumatoid arthritis // Scand. J. Rheum. - 1980. - V. 9, ї 4. - P. 229-233.
15. Trang L., Furst P., Odeback A-C. Plasma amino acids in rheumatoid arthritis // Scand. J. Rheum. - 1985. - V. 14, ї 4. - P. 393-402.

© 1997 by DSR.
® 1997 by BitterNet.
Стор¦нку приготовано Оленою А. Малик